ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК ДОСВІДУ

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

Реалізація творчого потенціалу учнів була предметом вивчення автора з самого початку педагогічної діяльності, саме тоді виникла ідея надати учням модливість реалізовувати отриманні на уроках уміння і навички: брати участь у філологічних конкурсах, предметних тижнях, літературно-музичних композиціях, тематичних класних годинах, у роботі шкільного театру. Цьому сприяло використання технологій розвивального навчання та організування групової діяльності, а також імітаційно активних методів: неігрових (аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи, індивідуальний тренаж) та ігрових (ділові ігри, розігрування ролей, ігрове проектування).

Основною метою своєї педагогічної діяльності автор вважає формування засобами різних видів мистецтв гармонійно розвинутої, духовної, суспільно активної особистості, здатної реалізувати свій творчий потенціал за сучасних швидко змінюючихся умов як задля власних життєвих інтересів, так і в інтересах  суспільства.

Сформульована мета передбачає вирішення наступних завдань: 
- створення умов для розвитку емоційної сфери учнів, їх інтелектуальних і творчих здібностей шляхом залучення їх у різні види творчої діяльності як на уроці, так і у позакласних заходах;
- оволодіння учнями навичками спілкування і колективної творчості;
- активізація розумового процесу і пізнавального інтересу учнів через залучення їх до різноманітної пошукової та дослідницької діяльності.

Реалізації основної частини цих завдань сприяє навчальний план Бердянської ЗОШ № 20, в рамках якого здійснюється даний педагогічний досвід, а також робота гуртків, проведення великої кількості позашкільних заходів, діти беруть участь у шкільних, районних і обласних олімпіадах, всеукраїнських конкурсах.

Колектив школи прагне створити сприятливі умови для повноцінного розвитку особистості. Цій темі були присвячені семінари, педагогічні наради, на яких обговорювалися питання розвитку пізнавальних інтересів учнів, загальнонавчальних  умінь і навичок, що сприяють самореалізації особистості. Педагоги у своїй діяльності більш широко почали застосовувати елементи особистісно орієнтованого навчання, що передбачає знання психологічної діагностики, яка визначає сформованість тих чи інших якостей особистості, і педагогічної діагностики, яка здійснюється за допомогою тестів. контрольних робіт, заліків, іспитів на визначення рівня засвоєння знань. Однак це не зменшує багатьох протиріч загальної педагогічної діяльності. У поданій таблиці сформульовані педагогічні протиріччя та накреслені шляхи їх вирішення за допомогою даного досвіду.

ПЕДАГОГІЧНІ ПРОТИРІЧЧЯ ТА ЗАСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Протиріччя	Засоби їх вирішення
1. Між низьким рівнем загальної і мовної культури учнів і вимогами суспільства до особистості випускника.	1. Взаємодія навчальної і позанавчальної діяльності, взаємозвязок уроків і позаурочних заходів, поєднання їх єдиною метою, принципами, змістом, що сприяють підвищенню загальної культури учнів (створення штучного мовного середовища).
2.       Між необхідністю реалізації творчого потенціалу учнів і перевагою когнітивно орієнтованого підходу у навчанні.	2. Застосування інтерактивних методів і форм навчання, що забезпечують диференційований та індивідуальний підхід у викладанні зарубіжної літератури та російської мови.
3.  Між домінантою теоретичного навчання і прагненням учнів до самореалізації, участі у суспільному житті.	3. Створення умов для самореалізації особистості у шкільному театрі і колективних творчих справах.
4.  Між необхідністю вироблення навичок, що забезпечують вільне володіння літературною мовою у різних сферах і ситуаціях спілкування, і недостатньою кількістю годин, виділених на вивчення зарубіжної літератури та російської мови у старших класах.	4. Розвиток інтересу до рідного слова шляхом залучення учнів до активної дослідницької діяльності, використання активних методик і технологій.
5.  Між підвищенням престижу інтелекту та наукових знань і відсутністю у дітей навичок довільної поведінки, відсутністю спостережливості, творчої видумки, спілкування.	5. Розвиток сфери почуттів учнів, активізації розумового процесу і пізнавального інтересу, оволодіння навичками спілкування і колективної творчості через різні форми організації драматичної дії.

Провідною педагогічною ідеєю автора стало створення умов для розвитку творчих здібностей учнів, реалізації їх творчого потенціалу шляхом залучення їх у різні види навчальної і позанавчальної діяльності (на уроках, позакласних заходах і на заняттях у шкільному театрі і т.п.). Реалізація ідеї у практичній діяльності вчителя вигляядає приблизно так, як на схемі-кластері.

Тривалість роботи.  Робота над досвідом була розпочата з вересня 2012 року.